Додаток

до рішення Хмельницької міської ради

від 06.08.2008 р. №10

Концепція

розвитку охорони здоров’я міста Хмельницького на 2008-2011 роки

1. Вступ

Концепція розвитку охорони здоров’я міста Хмельницького на 2008-2011 роки (надалі Концепція) є комплексом організаційних, лікувально-профілактичних, фінансово-господарських заходів, спрямованих на поліпшення системи надання медичної допомоги мешканцям міста.

Концепція спрямована на підвищення ефективності системи охорони здоров’я і раціональне використання матеріально-технічної бази та фінансових ресурсів з врахуванням особливостей м. Хмельницького.

1.1. Демографічна ситуація

Демографічна ситуація в м. Хмельницькому останні десять років характеризується щорічним зменшенням чисельності населення, низьким рівнем народжуваності й високим рівнем смертності. У порівнянні з 1998 роком чисельність осіб молодше працездатного віку у місті зменшилась майже на 17 тисяч (на 29,6%), а старших працездатного віку зросла на 16,1%. Трудовий потенціал міста в 1998 році складав 63,3%, а в 2007 році - 67,8% всієї чисельності мешканців. Середній вік населення міста поступово наростає - з 33,3 у 1995 році до 36,7 років у 2006 році. В перспективі коефіцієнт демографічного навантаження на працездатне населення наростатиме, збільшиться чисельність людей літнього віку, почне зменшуватися число жінок дітородного віку. До 2011 року чисельність населення старше працездатного віку в Хмельницькому збільшиться в порівнянні з 2008 роком на 9 відсотків і складе 29 відсотків у загальній структурі населення. При цьому питома вага осіб, молодших працездатного віку (0-15 років), скоротиться до 14 відсотків.

Починаючи з 1999 року, природний приріст населення міста змінився на його природне скорочення і найнижчий показник (-1,7) спостерігався в 2001 році. Останні 4 роки характеризувалися деяким підвищенням народжуваності у місті, яка перевищувала рівень смертності, тобто спостерігався природний приріст чисельності мешканців - у 2007 році 0,51 на 1 тисячу населення. Досягнуто зниження показників материнських та перинатальних втрат. Рівень смертності немовлят у віці до 1 року, за даними головного управління статистики України в Хмельницькій області (редукований) становить 8,61 ‰ при минулорічному 12,7 ‰ . Рівень материнської смертності знижений в 2,1 рази.

Вказані процеси вимагають оперативних структурних змін в охороні здоров’я, перш за все в галузі охорони здоров’я матері і дитини, а також стосовно обслуговування осіб літнього віку.

1.2. Захворюваність населення

Стан здоров’я населення міста за останні 8 років погіршився у всіх вікових групах. Поширеність всіх хвороб у всього населення зросла з 1306,4 на 1 тисячу населення в 1996 році до 2215 в 2007 році; захворюваність мешканців міста всіма хворобами збільшилась з 684 на 1 тисячу населення у 1996 році до 1011 в 2007 році. Збільшення розриву між загальною і первинною захворюваністю свідчить про накопичення хронічної патології, що може бути обумовлене слабкою профілактикою захворювань, їх пізньою діагностикою, недоліками в лікуванні. У структурі поширеності захворювань за класами хвороб перше місце посідають хвороби системи кровообігу – 28,0 % , друге місце – хвороби органів дихання – 21,9 9%, на третьому місці – хвороби органів травлення – 10,3 %, на четвертому – травми – 6,7 %, на п’ятому - хвороби кістково-м’язової системи – 6,5 %.

Викликає тривогу зростання поширеності хвороб серед дитячого населення і підлітків (0-17 років), яка в 2007 році в порівнянні з 1999 роком збільшилася відповідно на 21 відсоток і 17 відсотків. У структурі захворюваності дітей переважають хвороби органів дихання, хвороби нервової системи і органів чуття.

1.3. Захворюваність населення соціально значимими хворобами

За останнє десятиріччя зросла захворюваність мешканців активним туберкульозом - з 29,5 на 100 тисяч населення в 1995 році до 64,6 в 2007 р. В 2007 році рівень хворих, що перебувають на диспансерному обліку з приводу туберкульозу, залишався високим – 398,8 на 100 тисяч населення.

Зростає число хворих із злоякісними новоутвореннями - з 1005,4 на 100 тисяч населення в 1995 році до 1731,7 в 2007 році, а захворюваність на онкологічні хвороби збільшилась з 243,6 на 100 тисяч населення в 1995 році до 343,2 в 2007 році.

Посиленими профілактичними заходами в місті вдалося стабілізувати захворюваність на дифтерію. Якщо в 1996 році було 10 випадків дифтерії, то в 2005-2007 роках дифтерії в місті не зареєстровано. Значно знизилась захворюваність на вірусні гепатити - з 207,7 на 100 тисяч населення в 1997 році до 20 в 2007 році. Має змінний характер захворюваність на бактеріальну дизентерію - від 89,3 на 100 тисяч населення в 1999 році до 9,5 в 2007 році. Захворюваність на керовані профілактичними щепленнями інфекційні хвороби, - кашлюк, паротит, кір та краснуху, протягом 2007 року знизилась, тому важливо утримати цю тенденцію. Починаючи з 1997 року в місті достатньо ефективно контролювалася епідеміологічна ситуація щодо грипу. Якщо в 1997 році захворюваність на грип досягала 4108,7 на 100 тисяч населення, то в 2007 році в місті було зареєстровано лише 159 випадків грипу.

Швидкими темпами в місті збільшується ВІЛ-інфікованість населення, з 6,9 на 100 тисяч населення в 1996 році до 52,7 в 2006 році, та в 2007 році вона знизилась до 36,8. З 1996 року в місті реєструються окремі випадки захворювань на СНІД, в 2007 році кількість хворих становить 10,6 на 100 тисяч населення (в 2006 році було 13,8). Ситуація із захворюваністю ВІЛ-інфекцією, в основному, відображає тенденції, що мають місце в Україні.

2. Мета і основні принципи Концепції

Впровадження заходів згідно Концепції проводиться з метою підвищення ефективності її функціонування і направлене на забезпечення якості і доступності лікувально-профілактичної допомоги, що сприятиме збереженню і зміцненню здоров’я кожної людини, сім’ї і суспільства в цілому, підтримці активного довголіття всіх членів громади міста. Реалізація вказаної мети будуватиметься на наступних основних принципах:

- формування єдиної регіональної політики збереження здоров’я населення і підвищення відповідальності за її здійснення;

- відповідність основам державної системи охорони здоров’я, дотримання конституційних прав громадян на охорону здоров’я і медичну допомогу;

- реалізація принципів стратегічного планування і забезпечення стійкого розвитку галузі охорони здоров’я.

При реалізації Концепції враховуватимуться демографічні і міграційні процеси відповідно до Генерального плану розвитку м. Хмельницького до 2012 року.

3. Основні пріоритети і напрями розвитку медичної допомоги

Пріоритетами в розвитку охорони здоров’я є первинна медико-санітарна допомога та охорона здоров’я дітей та матерів. Особлива увага буде приділена профілактиці захворювань і пропаганді здорового способу життя, зміцненню матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів. Для цього необхідно сприяти раціональному харчуванню і забезпеченню доброякісною водою; проводити основні санітарно-гігієнічні заходи; вирішувати інші проблеми профілактики захворювань і пропаганди здорового способу життя; взаємодіяти із службами соціального захисту; важливою є міжгалузева співпраця.

3.1. Вдосконалення системи первинної медико-санітарної допомоги

Необхідно забезпечити комплексність первинної медико-санітарної допомоги. Це має бути досягнуто шляхом вирішення наступних основних завдань:

- посилення санітарно-освітньої роботи, зокрема інформування населення про принципи здорового способу життя;

- охорона здоров’я матері і дитини, включаючи питання планування сім’ї;

- вакцинація відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень і проведення профілактичних щеплень за епідемічними показами;

- забезпечення основними лікарськими засобами відповідно до чинного законодавства;

- здійснення поетапної реструктуризації амбулаторно-поліклінічних закладів (підрозділів) з чітким розмежуванням первинної та інших рівнів медичної допомоги;

- збільшення питомої ваги медичних послуг на рівні амбулаторно-поліклінічної допомоги.

Основним напрямком реформування первинної медико-санітарної допомоги населенню є подальший розвиток загальної практики/сімейної медицини, передусім у віддалених мікрорайонах міста. Для вдосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому населенню необхідно: підвищити зацікавленість амбулаторно-поліклінічних установ в інтенсифікації своєї діяльності; удосконалювати структуру спеціалізованої амбулаторної допомоги і діагностичних служб; продовжити впровадження стаціонарозамінюючих технологій. У спеціалізованій амбулаторній допомозі повинна бути створена дворівнева структура. Умовою її ефективної роботи є дотримання наступних організаційних принципів: етапність і наступність надання медичної допомоги; розробка методичних рекомендацій по об’ємах і різновидах медичної допомоги на кожному рівні (етапі) і контроль за їх дотриманням; розробка оптимальних схем фінансування спеціалізованої медичної допомоги.

Перший рівень - консультативно-діагностичні центри, які створюються шляхом централізації діагностичних і спеціалізованих служб в одній або декількох поліклініках.

Другий рівень - міські діагностичні центри і консультативно-діагностичні відділення стаціонарів, де зосереджені фахівці високого рівня і сучасна дороговартісна медична апаратура.

В рамках виконання Концепції будуть підготовлені пропозицій щодо розвитку мережі філіалів поліклінік (дільниць, відділень, амбулаторій сімейної медицини-загальної практики) на період до 2011 року; а 2008 року – створені амбулаторії сімейної медицини-загальної практики по вул. Червонофлотській, буд. 36 та вул. М.Залізняка, буд. 34. Планується створення мобільного лікувально-діагностичного комплексу у складі цифрового пересувного флюорографу, пересувного стоматологічного кабінету, пересувного діагностичного комплексу з обладнанням для функціональної діагностики і лабораторних досліджень.

3.2. Стаціонарна медична допомога

Оптимізація роботи стаціонарних медичних установ повинна бути націлена на забезпечення гарантованого об’єму безкоштовної медичної допомоги населенню міста Хмельницького.

Основними напрямами розвитку стаціонарної медичної допомоги є:

- інтенсифікація роботи ліжкового фонду шляхом його диференціації по видах і ступені інтенсивності лікувально-діагностичного процесу;

- оптимізація структури ліжкового фонду багатопрофільних і спеціалізованих стаціонарів, приведення її у відповідність до потреб населення м. Хмельницького у стаціонарній допомозі;

Розподіл стаціонарних установ по ступеню інтенсивності лікувально-діагностичного процесу, визначення для них чітко встановлених завдань і функцій, об’єму медичних послуг і ресурсів забезпечать функціональну єдність всіх стаціонарних установ м. Хмельницького, створять умови для їх оптимального і раціонального фінансування.

В результаті повинна скластися наступна структура надання стаціонарної допомоги:

- стаціонари екстреної допомоги і інтенсивного лікування;

- стаціонари, що надають планову високотехнологічну допомогу;

- стаціонари для відновного лікування і медико-соціальної допомоги;

- госпрозрахункові стаціонарні відділення.

При оптимізації мережі необхідно враховувати особливості мережі лікувально-профілактичних установ м. Хмельницького, в якій, окрім стаціонарів системи охорони здоров’я, є стаціонари і клініки обласної і відомчої підлеглості, а також медичні організації приватної форми власності. З метою розширення використання їх потенціалу для потреб охорони здоров’я передбачається залучення вказаних установ до виконання програм надання мешканцям міста безкоштовної медичної допомоги як в рамках рівневої державної системи охорони здоров’я, так і для надання окремих дороговартісних різновидів медичної допомоги. Будуть розроблені проекти створення відділення церебро-васкулярної патології з блоком інтенсивної терапії в Хмельницькій міській лікарні, впровадження тромболітичної терапії при гострих порушеннях коронарного кровообігу на догоспітальному та госпітальному етапах, розвитку мікрохірургії та реконструктивної ортопедії в Хмельницькій міській лікарні та реконструкції травмпункту.

3.3. Лікувально-профілактична допомога матерям і дітям

Як особливо пріоритетний напрям розвитку охорони здоров’я розглядається функціонування служби охорони материнства і дитинства. Амбулаторно-поліклінічна допомога дітям повинна будуватися як багаторівнева допомога в умовах дитячої поліклініки або відділень сімейного лікаря з організацією центрів для спостереження за здоровими дітьми (відділення реабілітації, профілактичні відділення), клініко-діагностичного центру з централізацією діагностичних і спеціалізованих служб в одній центральній дитячій поліклініці та на базі дитячого стаціонару. Основним напрямом повинна бути профілактична робота: поліпшення спостереження за здоровими дітьми, проведення первинної профілактики захворювань і диспансеризації дітей. Необхідний розвиток нових організаційних форм роботи в поліклініках з пріоритетом надання профілактичної і лікувально-діагностичної допомоги дітям раннього віку. Вимагає вдосконалення комплекс заходів по організації безперервного процесу реабілітації, включаючи всі ланки цього процесу, вдосконалення і впровадження нових технологій, створення уніфікованих програм реабілітації і системи оцінки адекватності реабілітаційних заходів.

До пріоритетних напрямів розвитку стаціонарної медичної допомоги дітям належить створення оптимальних умов для надання невідкладної допомоги новонародженим на різних її етапах (перинатальний центр, неонатологічний центр на базі відділень міської дитячої лікарні, спеціалізовані бригади швидкої допомоги, дитячі стаціонарні відділення). Потребує розширення відділення для реанімації новонароджених, розвиток хірургії новонароджених, нейрохірургічної допомоги дітям.

До основних напрямів вдосконалення акушерсько-гінекологічної служби належать: вдосконалення амбулаторної служби (оптимізація медичної допомоги при вагітності, розвиток мережі молодіжних консультацій в цілях профілактики небажаної вагітності, інфекцій, що передаються статевим шляхом, наркоманії при вагітності і гінекологічних захворюваннях); модернізація матеріально-технічної бази акушерсько-гінекологічних стаціонарів; раціональне перепрофілювання ліжкового фонду родопомічних установ (збільшення потужності відділень патології вагітності); вдосконалення роботи перинатального центру; міжгалузева координація, вирівнювання умов діяльності установ різної галузевої належності.

3.4. Швидка медична допомога

Одним з пріоритетних напрямів розвитку охорони здоров'я м. Хмельницького буде подальший розвиток служби швидкої медичної допомоги.

На догоспітальному етапі – етапі швидкої медичної допомоги - будуть переглянуті та чітко розмежовані завдання, що відносяться до сфери діяльності Хмельницької міської станції швидкої медичної допомоги і до сфери діяльності амбулаторно-поліклінічних установ, вдосконалиться взаємодія між догоспітальною і госпітальною ланками медичної допомоги, іншими структурами охорони здоров’я, службами по забезпеченню правопорядку, ліквідації надзвичайних ситуацій і ін.

Особлива увага буде приділена медичному оснащенню, розвитку систем зв’язку і інформаційних систем (дотримання стандартів базового оснащення бригад швидкої медичної допомоги і стандартів надання допомоги; впровадження територіальної комп’ютерної системи супроводу і керування бригадами швидкої допомоги; комп’ютеризація всіх підрозділів, що здійснюють надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі; створення єдиної персоніфікованої бази даних пацієнтів, госпіталізованих в стаціонари.

3.5. Медична допомога при соціально значимих хворобах

Одним із головних завдань у сфері охорони здоров’я в м. Хмельницькому є поліпшення епідеміологічної ситуації по туберкульозу і удосконалення протитуберкульозної допомоги населенню, ранньої діагностики і профілактики. Більш активно проводитимуться заходи у осередках туберкульозної інфекції. Підвищена увага буде приділена лікуванню хворих туберкульозом; планується завершення реконструкції Хмельницького міського протитуберкульозного диспансеру з будівництвом нової двоповерхової будівлі з поліклінікою на 150 відвідувань в зміну та денним стаціонаром на 35 ліжок.

Для активізації заходів щодо виявлення онкологічних захворювань необхідно на рівні первинної медичної допомоги організувати раннє виявлення новоутворень молочної залози (зокрема маммографічний скринінг), шийки матки, передміхурової залози (зокрема лабораторний скринінг), легень (флюорографія), шлунку, товстої і прямої кишки (ендоскопічний скринінг), пухлин шкіри, злоякісних захворювань кровотворної системи. Необхідно суворо дотримуватися організаційно-клінічної моделі наступності надання спеціалізованої онкологічної допомоги. Має бути вирішена ситуація, пов’язана з недостатнім забезпеченням онкологічних хворих лікарськими препаратами і виробами медичного призначення, що дасть змогу забезпечити повноцінне комплексне лікування та підвищити показники виживання. Особливу увагу слід приділити впровадженню наявних програм щодо застосування сучасних засобів лікування больового синдрому.

3.6. Управління охороною здоров’я

Система керування охороною здоров’я має забезпечувати жителям м. Хмельницького:

- інформування про способи збереження та зміцнення здоров’я, про реальний зміст права на безкоштовну медичну допомогу, про порядок реалізації прав громадян у галузі охорони здоров’я;

- отримання якісної медичної допомоги найефективнішими способами, рівну доступність безоплатної медичної допомоги;

- здійснення необхідного комплексу профілактичних заходів, санітарно-епідеміологічне благополуччя.

Основним напрямком удосконалення системи управління охороною здоров’я м. Хмельницького є забезпечення її цілісності, комплексності (системності) за допомогою єдиних для закладів охорони здоров’я м. Хмельницького систем планування, нормування, єдиної технологічної, технічної, кадрової політики.

Підвищення самостійності керівників закладів охорони здоров’я у економічній сфері має супроводжуватись посиленням контролю над дотриманням виконавчої дисципліни. Особиста відповідальність керівників органів та закладів охорони здоров’я за реалізацію планів і програм в охороні здоров’я, виконання планових завдань, включаючи як використання ресурсів і досягнення результату, сприятиме підвищенню ефективності управління.

В рамках Концепції будуть опрацьовані рішення про створення експертно-аналітичних груп для впровадження нових технологій, прийняття рішень щодо централізованих закупівель лікарських засобів, виробів медичного призначення, проведення ремонтно-будівельних робіт.

3.7. Інформатизація охорони здоров’я

Інформатизація охорони здоров’я будуватиметься за такими основними напрямами: розвиток медичних інформаційних систем; інтеграція інформаційних ресурсів у охороні здоров’я, розвиток медичної телекомунікаційної мережі та телемедицини; вдосконалення організаційно-методичного та правового забезпечення інформатизації охорони здоров’я; перехід до схем проектного фінансування інформатизації; централізоване фінансування закупівель партій ліцензійного програмного забезпечення і обчислювальної техніки; впровадження сучасних технологій збирання та опрацювання даних. До кінця 2008 року будуть створені автоматизовані системи управління в Хмельницьких міських поліклініках № 1 та № 4, до 2011 року - міська інформаційна система „Медицина”.

3.8. Система фінансування охорони здоров'я

Основними напрямами вдосконалення системи фінансування охорони здоров’я м.Хмельницького є:

- раціональне використання наявних коштів; запровадження планових завдань на медичні послуги;

- забезпечення адекватності обсягів фінансування охорони здоров’я з допомогою медико-економічного обґрунтування потреб у ресурсах;

- перерозподіл фінансових потоків, спрямований на посилення амбулаторно-поліклінічної ланки; залучення позабюджетних коштів;

- впровадження госпрозрахункових форм роботи з окремих напрямів діяльності лікувально-профілактичних закладів міста.

У сфері господарської діяльності, здійснюваної бюджетними медичними установами, акцент буде зміщуватися з індивідуальних медичних послуг громадянам на розвиток надання допомоги у рамках договорів зі страховими компаніями за програмами добровільного медичного страхування, що забезпечить впорядкування використання ресурсів охорони здоров’я зі збільшенням дохідності за допомогою більшої прозорості фінансових потоків. Буде розроблена система регламентації надання платних медичних послуг населенню державними медичними установами. У цих цілях надання платних послуг буде здійснюватись переважно у спеціально виділених підрозділах – госпрозрахункових відділеннях, що дозволяє чітко розділяти як потоки пацієнтів, так і коштів за джерелами фінансування, наголос робитиметься на пропозиції послуг із підвищеною комфортністю.

Буде створена система постійного моніторингу формування, стану, використання ресурсів охорони здоров’я та результатів фінансової складової діяльності лікувально-профілактичних закладів, яка забезпечить:

- аналіз ефективності витрат медичних закладів;

- аналіз фінансової складової діяльності;

- аналіз стану й використання майнових, трудових і медичних ресурсів комплексно.

3.9. Кадрова політика та соціальний захист медичних і фармацевтичних працівників

Для проведення раціональної кадрової політики планується формування системи міського замовлення на підготовку спеціалістів галузі, особливо лікарів первинної ланки, і прийняття комплексу заходів правового, організаційного характеру щодо підвищення мотивації до роботи й забезпечення закріплення випускників медичних навчальних закладів у комунальних медичних закладах. Пріоритетним напрямом буде укомплектування штатів амбулаторно-поліклінічних установ і швидкої медичної допомоги.

Буде запроваджено „соціальний пакет“ у вигляді медичного страхування співробітників міських лікувально-профілактичних закладів.

4. Механізми реалізації Концепції

Концепція носить узагальнюючий характер. Досягнення поставленої мети залежить від погоджених дій органів виконавчої влади м. Хмельницького. Реалізація Концепції здійснюватиметься згідно прийнятим рішенням, розпорядженням, наказам, планам з питань розвитку охорони здоров'я.

5. Очікувані результати

В результаті реалізації Концепції:

- медична допомога наблизиться до пацієнта та сім’ї;

- поліпшиться якість первинної медико-санітарної допомоги, стаціонарної допомоги;

- отримає пріоритет профілактична робота;

- підвищиться ефективність управління закладами охорони здоров’я.

Реалізація Концепції дасть можливість забезпечити жителям м. Хмельницького: дієвий нагляд щодо забезпечення прав громадян, охорону здоров'я та рівну доступність гарантованої безплатної медичної допомоги; отримання якісної медичної допомоги найефективнішими способами; проведення профілактичної діяльності з реальними кінцевими результатами.

Секретар міської ради В. Лесков

Начальник управління охорони здоров’я М. Андрейко